По чорному-чорному лісі під чорним-чорним небом чорною-чорною стежкою попри чорну-чорну річку ідуть два чорних-чорних чоловіки. Один другому каже:
– І навіщо ми, куме, ту гуму палили?!
По чорному-чорному лісі під чорним-чорним небом чорною-чорною стежкою попри чорну-чорну річку ідуть два чорних-чорних чоловіки. Один другому каже:
– І навіщо ми, куме, ту гуму палили?!
– Уявіть собі, куме, дивлюся вчора футбол по телевізору, аж тут у вусі засвербіло. Колупнув гвіздком – і звук пропав…
– Треба майстра викликати…
– Кажуть люди, куме, що бачили вас із моєю жінкою, – уявити собі того не можу!
– А я можу…
– Куме, на тобі сидить велика зелена муха!
– Ну то й що?
– Нічого… Але великі зелені мухи рідко помиляються…
– Куме, моя вчора поставила умову. Каже мені: я або пиво!
– А скільки пива, куме?
– Кумо, у вас груди є?
– Ото!
– Чому ж ви їх не носите?
– Куме, мій ледащо знову двійку приніс!
– Хіба то дивина?
– Та ж із фізкультури!
– Оце тобі!
– Ага. Сказав учитель, щоб він козла матами обклав, то він постарався…
Галя:
– Іване, я сьогодні вночі спала просто жахливо!
Іван:
– Знаю, моя пташко. Ти увесь час крутилася і розмовляла уві сні.
– А що ж я казала?
– Не пам’ятаю…
– Права була моя мама, коли я виходила за тебе! Ти ніколи не слухаєш, що я кажу!
Куми засперечалися, яке у світі найбільше число.
– Мільйон!
– Трильйон!
– Дофіга!
– Що це за число «дофіга»?
– А ти піди по рейках, порахуй шпали. Коли скажеш «ну його нафіг!» – це буде тільки половинка «дофіга»!
– Куме, ходімо, по чарці вихилимо.
– Не можу, куме.
– Чому?
– Зав’язав…
– Але щось від вас, куме, горілочкою пахне…
– От біда! Слабенько зав’язав. Пропускає…