– Коли я піду у відпустку? – запитує підлеглий у кума Івана.
– Коли, коли… – задумливо передражнив кум Іван. – Розбалувалися ви тут. Ти ціле літо біля відчиненого вікна просидів і ще тобі відпустки треба?!
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Юлю, ти важиш скільки?
– 98 кіло.
– А говориш всім?
– 95 кіло.
– А смисл?
– Куме, де цього літа родина відпочиватиме?
– Доня – в Парижі, син – в Лондоні, дружина – в Барселоні…
– А ви, куме?
– А я, мабуть, куме, з цієї причини – у в’язниці…
– Кумо, ви так схудли… Що то за дієта? – То треба, кумо, курячий бульйон китайськими паличками їсти…
Кум Іван бігає по перону і репетує:
– Боже мій! Запізнився на поїзд! Що тепер робити?
Підходить кум Петро:
– Чого кричиш?
– На поїзд запізнився!
– На скільки?
– На п’ять хвилин…
– А репетуєш так, ніби на годину запізнився…
Кум Іван:
– Олю, що тобі подарувати на день народження?
Знітилася, зашарілася, у роздумах:
– Ой, навіть і не знаю…
– Добре, даю тобі на роздуми ще рік.
Куми сіли в поїзд і відразу ж подалися до вагона-ресторану. Добре випили, вертають назад, а в якому купе їдуть – забули.
– Куме Іване, згадуйте!
– Так, я пам’ятаю, куме Петре! Вікна нашого купе виходять на річку…
– Куме, ви вирішили не їхати влітку в Одесу?
– Ні, в Одесу ми не їздили минулого року. Цього року ми не їдемо в Сочі.
– Куме, як відпустка?
– Ет, куме, як на роботі. Сидиш, нічого не робиш, чекаєш обіду.
– Куме, кума казали, що ви щось вечорами пишете…
– Та про всілякі пригоди в житті. Мемуари…
– А ви вже дійшли до тієї пригоди, коли позичили в мене 100 гривень?