– Куме, ви демократ?
– Ні, але випити можу завжди.
– Куме, ви демократ?
– Ні, але випити можу завжди.
– Куме, як там в Англії?
– Ну й п’ють ті англійці!
Куми стоять під копицею сіна і п’ють. Мороз. Холодно. Кум Іван взяв і підпалив копицю. Коли це дивиться – від села люди біжать. Кум Петро киває на людей:
– Бачиш, куме, як підпалити – нікого немає, а погрітися – всі біжать.
Марійка йде з магазину з новою качалкою. Кум Іван:
– Геть з розуму з’їхала! В хаті ні крапельки горілки, а вона меблі купує!
– Куме, я чув по радіо, що французи провели дуже серйозні дослідження і визначили: від алкоголю страждає кожний другий француз.
– А ми тут при чім, куме? Ми – українці.
– Куме Петре, коли я був холостяком, дуже боявся подружнього життя!
– А нині, куме?
– Нині переконався, що недаремно боявся!
Кум Іван чує стукіт у двері. Відчиняє. П’яний кум Петро без слів падає на поріг.
– Ну, можна випити літр, два, п’ять… Але навіщо було, куме, напиватися, як свиня?!
Кум Іван написав у заповіті, щоб його поховали зі своїм авто.
– Навіщо це тобі? – дивується кум Петро.
– Ще не було ями, з якої я не вискакував на своїх «Жигулях».
Зустрілися дві куми на базарі, давно не бачились.
– Ой, кумо, розкажу тобі зараз анекдот, сміятися будеш – груди відпадуть!
– Ой, кумо, тобі цей анекдот мабуть давно розказали.
– Востаннє запитую, куме, коли повернеш мені борг?
– Слава Богу, куме, що ви запитуєте мене про це востаннє…