На мосту натовп. Під мостом хтось тоне. Усі хвилюються, кричать. Але ніхто не спішить на допомогу. Раптом з мосту прямо в одязі стрибає кум Іван. Пірнає, випливає. За нього чіпляється той, хто тоне. Вони ледве допливають до берега. Натовп оточив їх обох. Усі радіють. До кума Івана пробирається кум Петро:
– Куме, ви – герой! Як ви ризикували життям!..
– Герой? Хотів би я бачити ту наволоч, яка мене з мосту штовхнула!..
– Куме, дайте закурити…
– А що це ви, куме, у всіх цигарки стріляєте?
– А що ж, мені цілий день за одним ходити?!
Добре випили куми на весіллі. Пора додому. Один ледве йде, а другий рачкує поруч нього.
– Куме, – каже той, що йде, – ви мене поважаєте?
– Куме, – ледве підводить голову товариш, – я вами горджуся…
Суддя до кума Івана:
– Пане Іване, ваша дружина стверджує, що ви тримаєте тещу в постійному страхові?!
Кум Іван:
– Але…
Суддя пошепки:
– Добре, добре… Лише скажіть, як чоловік чоловікові, як вам це вдається?
– Кумо, як ви думаєте, лікування в цьому санаторії комусь іде на користь?
– А що ви, кумо, не бачите, як прекрасно виглядає персонал?…
– Куме, – торкає кум Іван кума Петра в корчмі, – ти вже три роки холостякуєш!
– Та я, куме, за три роки в нашій корчмі жодної порядної жінки не побачив…
Зайшли куми в магазин, купили по коробці цигарок. На вулиці кум Петро каже:
– Куме Іване, дайте закурити.
– Так ви ж маєте!
– Та, розумієте, розкривати не хочеться…
Кум Іван дав кумові цигарку, сам закурює. Кум Петро ховає цигарку за вухо та й знову до кума Івана:
– Куме, залишите покурити…
– Куме, як ваш новий начальник?
– Та так, нічого собі…
– А наш, куме, усе – собі!
– Куме, а ви знаєте, що шуруп, забитий молотком, тримається міцніше, ніж цвях, закручений викруткою?!
Кум Іван запитує сина:
– Курив?
– Ні, тату, стояв там, де курили…
– Ага! А ще сидів там, де пили!..
