Раз добром нагріте серце
Вік не прохолоне!
Діла добрих обновляться,
Діла злих загинуть.
Чим більша нужда, тим дружба щиріша...
Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями.
Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скрути, то святий їх знає, де вони поділись!
За шмат гнилої ковбаси
У вас хоч матір попроси,
То оддасте.
Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної Украйни!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучче, як батьки ходили?
Ми серцем голі догола!
Найшовсь-таки один козак
Із міліона свинопасів...
І день іде, і ніч іде.
І, голову схопивши в руки,
Дивуєшся, чому не йде
Апостол правди і науки?
Найбільш гірка отрута нашого морального буття – безнадійність...