Раз добром нагріте серце

Вік не прохолоне!

Діла добрих обновляться,

Діла злих загинуть.


Чим більша нужда, тим дружба щиріша...


Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями.


Було, на собаку кинь, то влучиш друга, а як прийшлось до скрути, то святий їх знає, де вони поділись!


За шмат гнилої ковбаси

У вас хоч матір попроси,

То оддасте.


Раби, подножки, грязь Москви,

Варшавське сміття – ваші пани,

Ясновельможнії гетьмани.

Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучче, як батьки ходили?


Ми серцем голі догола!


Найшовсь-таки один козак

Із міліона свинопасів...


І день іде, і ніч іде.

І, голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки?


Найбільш гірка отрута нашого морального буття – безнадійність...