Диво (гумореска)
Не кажіте, добрі люди,
Що це неможливо.
У столиці нашій славній
Трапилося диво.
Зайшов якось я в крамницю
Й мало не заплакав:
Там продавець по-нашому
З покупцем балакав.
Диво (гумореска)
Не кажіте, добрі люди,
Що це неможливо.
У столиці нашій славній
Трапилося диво.
Зайшов якось я в крамницю
Й мало не заплакав:
Там продавець по-нашому
З покупцем балакав.
Диплом (гумореска)
Мав сина гордий багатій.
То був не син, а божа кара. —
Картяр, гуляка, лиходій,
Ледачий бовдур і нездара.
Не шкодував грошви татусь,
Не полишав синочка в скруті,
А той, не дуючі і в ус,
Сім літ учився в інституті.
І ось одержувать диплом
Він скаче в місто скакуном.
Спинився кінь біля воріт,
Студенти збіглися веселі.
Лакей гуляки, сивий дід,
Диплом виносить на тарелі.
Зареготав багацький син,
Старого ляснувши по спині:
— Неси диплом іще один —
Моїй чудесній конячині. —
Старий віддав йому чолом:
— Розумно зволили сказати.
Якщо ослу дали диплом,
Чому ж коневі теж не дати?
З вірменського гумору
Іспит без оцінки (гумореска)
Спитав батько: - Ти склав іспит
На шофера, синку?
Та склав, татку.
А яку ж ти
Одержав оцінку?
Не одержав, не поставив
Інструктор нічого.
Чого раптом?
- Я з розгону
Налетів на нього.
Де ж він зараз?
До лікарні
Відвезли в суботу.
Лікар каже, що не скоро
Вийде на роботу.
Комарина пісенька (гумореска)
Комарика вчила мати:
- Знай, синочку, й пам’ятай:
На чиєму носі сядеш,
Тому й пісеньку співай.
А комарик тільки сів,
Тільки пісеньку завів
Та встромив свій хоботочок
В перенісся межи брів,
Як його по спинці ляп! –
І загинув божий раб.
За що вбили комарика,
В баєчці питається.
А хіба по спинці гладять
Того, хто кусається?
Невдячність (гумореска)
Одного сонячного дня
В болото впало чортеня.
Довгенько борсалось, крутилось,
Було б, дурненьке, утопилось,
Та йшов хороший чоловік,
Він чортеня схопив за вухо
І викинув на інший бік,
Туди, де зелено і сухо.
І раптом чує дикий крик:
- За що ти б’єш мою дитину? –
Чортиця вибігла з-за тину,
Взяла суху очеретину
Та чоловіка в око – штрик!
Мораль правдива – не морока,
Сама лягає під перо:
Як захотів позбутись ока,
Зроби невдячному добро!
Невсипущий синочок (гумореска)
Наварила вареників
Увечері мати,
А синочок-парубійко
Сів їх уплітати.
Так напхався, натоптався,
Що вже ледве дише.
Збуди мене, - просить матір, -
Завтра пораніше.
На роботу влаштувався? –
Здивувалась мати.
Та вареники ж лишились,
Буду доїдати.
Про моду й погоду (гумореска)
На вулиці мовив дядько
Знайомій дівиці:
Такий холод, а ти скачеш
У куцій спідниці. –
А та каже: - Треба знати
Жіночу природу.
Ви дивитесь на погоду,
А жінки – на моду.
Сердечність (гумореска)
Упіймав рибак на вудку
Мале рибенятко
Та й питає: - А де зараз
Твої мама й татко?
Куди вони дивилися,
Коли ти клювало?
Ти ж маленьке і дурненьке,
Прожило так мало.
Відпущу тебе у річку,
Ти ж бо зовсім юне.
Та не забудь, поклич батька –
Хай за тебе клюне.
Ас-велосипедист
Дід свисточка вирізає
Для онука Феді,
Доки той педалі крутить
На велосипеді.
Вкотре швидкість набирає,
Мчить і каже діду:
– Я без рук ганяти вмію,
Ось поглянь, як їду!
Ледь загавився та й врізавсь
У старого дуба...
Повз дідуні знову їде:
– Я лечу без зуба!