Помирає кум Іван. Та все ще тримається. Кличе дітей:
– Принесіть горілки!
Принесли.
– Давайте вже.
– Най розмерзнеться від льоду.
– Гай-гай! Що то за життя стало, що горілка замерзає! – сказав кум Іван, повернувся до стіни і відійшов.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
– Куме, моя жінка може говорити цілий день про одне й те ж.
– Вам, куме, ще пощастило: моя жінка може говорити цілий день зовсім ні про що.
Зустрілися куми. Один бідкається:
– Таке слабе жито вродило. Скільки посіяв, стільки й зібрав. Жодної зернини не пропало.
– Кумо, ти знаєш, наш сусід Іван дуже погано вихований. Поки я з ним розмовляла, він увесь час позіхав.
– А може, кумцю, він хотів тобі щось сказати.
Кума запитує куму:
– Ви не бачили, хто це мою курку вбив?
– Не чула і не бачила, але хай не гребе! – відповіла та.
– Кумонько, дивіться за своїми курми, цілий день вони на моєму городі гребуться.
– Ти бач! А як твої кури місяцями у мене на горищі несуться, то я тобі нічого не кажу!
– Ти знаєш, кумо, моя донька підтримує зв’язки з найвідомішими людьми міста.
– Отакої! А ким же вона працює? І де?
– На телеграфі телефоністкою…
Каже кума до кума:
– Це дивно. Ваші кури перелітають через паркан і клюють мої квіти!
– Що ж тут дивного? От якби ваші квіти перескакували через паркан і клювали моїх курей – оце було б диво з див!
Прийшов кум Павло до кума Петра попросити в борг грошей.
– Це добре, куме, що ти до мене звернувся, а не до Кіндрата. Правильно вчинив. Тому що Кіндрат нізащо не дав би. Скнара! А я б дав! Їй-богу дав би. Жаль тільки, що грошей у мене якраз немає.
– Куме, у мене на фермі є справжнє диво природи, смішна потвора – двоногий баран.
– Знаю, – відповів кум, – це той самий, котрий упадає за моєю донькою.