– Вчора на зборах, куме, підмінили мені капелюха.
– Хто ж міг узяти такого старого капелюха? – Не знаю, бо я вийшов раніше за всіх.
Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.
Повертається кум Петро з відрядження, а назустріч йому кум Іван:
– З приїздом, куме! А ти ще не знаєш, що твоя жінка покинула тебе і виїхала з Грицьком?
Помовчавши від несподіванки, Петро каже:
– Шкода… Добрий хлопець був…
– Скажіть, куме, чому розумні, коли думають, чухають скроні, а дурні – потилицю?
– Треба подумати, – відказав кум, чухаючи потилицю.
– Куме, скажіть, хто познайомив вас із вашою дружиною?
– Це був випадок. Нема кого звинувачувати.
– Куме, правильний гість ніколи не буде чекати, доки господарі почнуть йому натякати, що, мовляв, пора і честь знати.
– Оце добре ви, куме, кажете, зараз я вас до порога проведу.
– Такий гість скаже: «Щось я засидівся. Де у вас тут переночувати можна?»
– Куме, кажуть, ти навчив свою жінку грати в карти?
– Навчив, і знаєш, добре вчинив. Минулої суботи я відіграв у неї половину своєї зарплати.
– Куме, а чого ви ходите у дірявому капелюсі?
– Моя дружина поклялася, що не піде зі мною нікуди, доки я не куплю собі нового капелюха.
– Чого ти такий сумний, куме?
– Бо жінка знову розбила горня.
– І чого журитися?! Моя жінка часто таке робить.
– Але моя розбила його у мене на голові!
– Куме, а чого це в тебе синець під оком?
– А нехай не лізуть!
– Кумо, файного ґазду маєте. Як сонечко!
– Ти вгадала: як звечора піде, то аж вранці з’явиться.