Анекдоти, бувальщини, усмішки, байки, гуморески та різні кумедні історії. Гарний настрій з веселим телефоном - гарантовано.

– Приходжу я, куме, додому, а жінка: «Який ти не чуйний! Я плачу, а ти навіть не спитаєш, чому!»

– А чому ж ти, куме, не спитав?

– Бо досі мої запитання коштували мені дві сукні і одну шубу.



– Куме, жінки гірші за гангстерів!

– Це ж чому?

– Тому, що ті покидьки вимагають грошей, але дають нам вибір – «життя або гаманець». А жінки і жити не дають, і гроші до копійки відбирають.



– Ото ми з кумом Грицьком гуляли! Море пива випили! А раків, мабуть, мішків сім з’їли!



– Що там раки! Ми з кумом Данилом вчора на баштан ходили та й знайшли там штук десять огірків – по сто сажнів кожен. А огудиння їхнє, так те – з версту завдовжки було!

– Слухай, куме! Вкороти трохи огірки й огудину, а то я ще раків додам…



– Куме, що я бачу? Ви, такий завзятий вегетаріанець, та їсте заячу печеню?

– То, куме, з помсти!.. Зайці винищили мою капусту.



– Куме, моя жінка така м’яка, що не може навіть яйця зварити натвердо.

– А моя – навпаки. Через те, що має тверде серце, варить яйця так твердо, що перед тим, як їсти, я мушу їх розм’якшувати алкоголем…



– Куме, аж ніяково про це говорити, але ваша жінка називає вас ослом. Я сам чув…

– Я не серджусь, куме, бо це цілковита правда, якщо вже я з нею одружився.



Кумові потрібно було відіслати листа до Житомира, і він попросив кума Степана написати адресу.

– Слухай, – каже кум – давай краще напишемо в Одесу, бо я дуже красиво пишу літеру «О»!



Везе кум на возі мішки до млина. Підходить кум:

– Куме, у вас мішок розв’язався.

– Та це так жінка зав’язувала. Я його вже тричі перев’язував, а він усе розв’язується.



– Куме, ти повинен зібрати всю свою волю в кулак і нарешті довести жінці, хто господар в домі.

– Та що тут доводити, вона і без мене це чудово знає!