Стоїть п’яний кум під стовпом і гамселить по ньому кулаком з усієї сили. Підходить другий кум та й питає:
– Що, нема нікого вдома?
– Та ні, – відповідає той, – світиться. Не хочуть відчиняти.
Стоїть п’яний кум під стовпом і гамселить по ньому кулаком з усієї сили. Підходить другий кум та й питає:
– Що, нема нікого вдома?
– Та ні, – відповідає той, – світиться. Не хочуть відчиняти.
– Куме, чому ви, граючи зі мною, завжди виграєте?
– Тому що ви завжди програєте.
– Дивися, куме, які дивні люди. Скажіть, що на небі один мільярд двісті тридцять чотири мільйони п’ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот дев’яносто зірок, і кожен повірить. А напишіть на лавочці «Обережно, пофарбовано» – і кожний неодмінно помацає пальцем (аби переконатися) і, звичайно, забрудниться. Дива та й годі!
– Куме, чому ви такий засмучений?
– Мій пес утік.
– То дайте оголошення в газеті.
– Хіба ж собаки читають газети? Хіба що оголосити по телебаченню. Він так розумів кожне моє слово…
– Уявіть собі, кумонько, у мене завжди так і крутяться думки в голові! Так і бігають!
– Що ж тут дивного?! Вони мають багато вільного простору.
Два куми на іподромі:
– Куме, постав на ту третю конячку. Вона прийде першою – я домовився з жокеєм.
– А з конем?
Іде Іван п’яний додому та ще й босий. По дорозі зустрічає його кум і питає:
– Де ж це тебе, куме, носило, що нові черевики загубив?
– Та потрапив у калюжу і загубив один черевик… Шукав-шукав – не знайшов.
– А де ж другий?
– Та, думаю, висохне калюжа, знайде хтось один черевик… Що він з ним робитиме? То я взяв та й другий туди кинув. До пари!..
– Кажуть, куме, що ви кинули пити. То правда?
– Так, куме. Оце, – почав підраховувати в пам’яті, – післязавтра буде три дні.
Розмова двох кумів:
– Ти, я чув, удруге оженився?
– Еге ж, куме!
– То яка жінка краща: перша чи друга?
– Перша!.. Та спочатку в хату впускала, а потім уже била, а ця спочатку на вулиці б’є, а потім в хату не пускає…
Кум так напився, що ледве до хати дочвалав. Вийняв з кишені ключ, тицяв, тицяв ним у замок, а попасти не може. Побачив це кум та й каже:
– Давай, куме, я відімкну.
– Ні, я сам відімкну, а ти краще підіпри хату, щоб не хиталася.