Зміст життя
Одного разу друзі звернулися до Гейне з проханням коротко визначити, що являє собою людське життя. Відповідь була така:
- Людське життя складається в двох частин: протягом першої людина тягнеться до другої, а протягом другої тягнеться назад, до першої.
Причина хвороби
На звістку про захворювання Ротшільда Гейне сказав: -
- Йому, мабуть, приснилося, що він роздав біднякам сто тисяч франків, і від цього захворів.
Симпатії до французів
Адам Міцкевич, виступаючи 1840 року в французькому університеті, сказав, що симпатії поляків до французів такі великі, що кожен поляк уже на четвертий день після приїзду до Франції добре розмовляє французькою мовою.
Прислухаючись до його польської мови, один з французів-студентів дотепно зауважив:
- Видно, пан Міцкевич у Франції лише третій день.
Пушкін і Міцкевич
Пушкін, зустрівши на вулиці Міцкевича, відійшов убік i сказав:
- З дороги, двійко, туз iде.
На що Міцкевич одразу відповів:
- Козирна двійка й туза б'є.
Дрібниця
У 1820 році Пушкін був висланий на південь Росії. На дружній докір Чаадаєва, чому вів, од'їжджаючи з Петербурга, не прийшов попрощатися, Пушкін відписав:
"Мій любий, я заходив до тебе, але ти спав: чи ж варто було будити тебе через таку дрібницю".
Пишіть вірші!
Якось викладач ліцею, де вчився Пушкін, викликав його до дошки і запропонував розв'язати алгебраїчну задачу, Пушкін довго переступав з ноги на ногу й писав якісь формули.
- Що ж вийшло? Чому дорівнює ікс? - спитав викладач.
- Нулю, - посміхаючись, відказав
Пушкін.
- У вас, Пушкін, в моєму класі все кінчається нулем. Сідайте па своє місце й пишіть вірші.
Шана поетові
Одного разу, перебуваючи в Одесі, Пушкін поїхав за місто в гості. Фурман не знав дороги, звернув у бік військової батареї. Пушкін запитав у офіцера з батареї про дорогу, той відповів, потім раптом сказав:
- Вибачте, я хотів би знать, з ким маю честь розмовляти.
- Пушкін.
- Який Пушкін?
- Олександр Сергійович Пушкін.
- Ви Олександр Сергійович Пушкін? -
Офіцер радісно замахав руками, потім вигукнув:
- Гармата! Перша, плі... Пролунав постріл.
- Друга, плі... Знову постріл.
З палаток вибігли солдати й офіцери.
- Що сталося? Чому стрілянина?
- На честь нашого славетного гостя Олександра Сергійовича Пушкіна, - урочисто виголосив офіцер і відкозиряв поетові.
Не остання дурість
Пушкін у Москві побачив близького знайомого, з яким давно не бачився. Той питає:
- Що це, мій любий, мені кажуть: ви збираєтесь одружитися?
- Так, - відповів Пушкін. - І не думайте, що це буде остання дурість, яку я зроблю у своєму житті.
Як помирав Горіо
Один з друзів, зайшовши до Бальзака, побачив, що письменник у непритомному стані повільно сповзав з стільця. Знайомий хотів бігти за лікарем, але Бальзак підвівся й зупинив його:
- Зі мною нічого не сталося, але тільки що помер старий Горіо.
Ціна початківцю
Коли Бальзак був ще початкуючим письменником, він з рукописом своєї повісті ходив від одного видавця до іншого. Нарешті один з них, прочитавши повість, вирішив видати книжку і заплатити авторові три тисячі франків. Та, дізнавшись, що юнак живе в такому бідному районі, він подумав, що досить і двох тисяч франків.
Коли вони прибули на місце і видавець довідався, що автор мешкає на шостому поверсі, вирішив дати йому тисячу франків. Піднялись нагору і зайшли до злиденної кімнатки. Тут уже видавець без вагання сказав:
- Пропоную вам триста франків за рукопис.
Автор "Людської комедії" погодився
