Даремні пошуки
Якось уночі до будинку Бальзака заліз злодій. Переконавшись, що господар спить, злодій підійшов до столу і заходився відмикати шухляду. Зненацька пролунав голосний сміх. Злодій оглянувся і в місячному сяйві побачив письменника. Незважаючи на переляк, злодій спитав:
- Чого ви регочете?
- А того, що ти серед ночі, у темряві, шукаєш те, чого я і вдень знайти не можу.
Праця, написана в тюрмі
Паризька Академія наук оголосила конкурс на тему "Про розповсюдження хвиль у циліндричних басейнах".
За десять років не було подано жодної праці, в цей час у Парижі жив славетний російський вчений Михайло Васильович Остроградський, який слухав лекції відомих математиків
та фізиків. Одного разу батько не надіслав йому вчасно грошей. І Остроградського, що заборгував власникові готелю, посадили в боргову в'язницю. Там він і написав видатну працю, в якій було розв'язане питання, поставлене Паризькою академією.
Незручний костюм
Остроградський не любив модного одягу. Якось кравець все ж умовив його пошити новий костюм за останньою модою.
- Я зробив усе, як треба, - запевнив він ученого. - Адже ви не повинні відставати од віку.
На це Остроградський відповів:
- Та як же я гнатимусь за віком у таких вузьких штанях?
Велич дипломата
До Віктора Гюго завітав приятель, що завдяки високій протекції мав стати дипломатом.
- Скажи мені,- звернувся він до письменника,- від чого залежить велич дипломата?
- Од величі справи, що стоїть за ним,- пояснив автор "Знедолених".
Гарний засіб
У Віктора Гюго була термінова робота. Щоб примусити себе виконати її, письменник обстриг наполовину голову й бороду, а ножиці викинув надвір. Поки відросло волосся, Гюго встиг закінчити роботу у визначений термін.
Запитання і відповідь
Коли вийшла в світ нова книжка Віктора Гюго, автор, бажаючи дізнатись, як вона розходиться, надіслав видавцеві листівку, па якій тільки й було: "?" Видавець відповів теж дуже стисло: "!"
Берліоз і Лафонтен
Французький байкар Лафонтен розповідав друзям, що свою байку "Два голуба" створив уночі вві сні, а коли арапці прокинувся, одразу ж записав готовий твір.
А от в композитором Берліозом сталося інакше. Він твердив, що найкращу з своїх симфоній він створив, коли спав. Прокинувшись, хотів записати, та не було під рукою ані паперу, ні олівця. Так і заснув. А вранці нічого не міг пригадати.
Хто ж автор?
Якось до Олександра Дюма прийшов його син і застав батька за читанням
якоїсь книжки. Батько ледь відповів на привітання сина.
- Що цікаве читаєш, тату? - запитав син.
Старий Дюма на мить відірвав очі від книжки.
- Бачиш, сину, це дуже цікава історія. Нещодавно, перебираючи свою бібліотеку, я знайшов книжку, яка мене дуже захопила. Хочу якнайшвидше дізнатися, що станеться з її героями.
- Хто ж написав цю книжку, коли не секрет?
- Я! Я сам її колись написав. Але благаю, не заважай мені! - І, не звертаючи вже уваги на сина, Дюма знов заглибився у читання своєї власної повісті.
Грошей не жаль
До Дюма звернулися по допомогу, щоб пристойно поховати одного судового пристава:
- Пане Дюма, нам потрібно тридцять франків.
- Тридцять франків на одного судового пристава! - вигукнув Дюма. - Ось вам шістдесят, поховайте двох приставів!
РОДОВІД
Пихатий аристократ якось запитав у Дюма:
- А ким був ваш батько?
На це письменник відповів:
- Мій батько був креолом, дід - негром, а прадід - мавпою. Як бачите, мій рід бере свій початок там, де ваш припинив свій розвиток.
